Наталія Валевська - ПРИЧАЛ

Я в тиші ловлю твоє дихання,
Між нами — як світло вночі.
Без слів розуміє бажаннями,
І серце говорить: «Мовчи,
Торкнись мене ніжно, не поспішаючи,
Наче боїшся злякать.
Я в цих долонях жива і справжня,
Нічого не треба шука.
Ти моя правда серед доріг, мій спокій, мій океан.
Я так боялась чужих берегів,
А ти — мій єдиний причал.
Ти моя правда серед доріг, мій спокій, мій океан.
Я так боялась чужих берегів,
А ти — мій єдиний причал.
Я вже не вірю в гучні обіцянки
І в казки, що тануть, як сніг.
Мені важливі прості світанки,
Де ти поруч? І цього досить мені.
Ми не ідеальні, але справжні,
Без масок, без зайвих ролей,
І навіть в буднях таких звичайних
Я бачу щодня любов між людей.
Ти моя правда серед доріг, мій спокій, мій океан,
Я так боялась чужих берегів,
А ти — мій єдиний причал.
Це моя правда серед доріг,
Мій спокій, мій океан.
Я так боялась чужих берегів,
А ти — мій єдиний причал.